Услышать последи корейской дорамы Квиновское "I was born to love you" - неожиданно и трогательно до слез.
Цього ранку хмари спустились долу, стелилися, рухались, звивалися, то густішали як молоко, то підіймались і зовсім щезали. Легкі серпанки павутинням перелітали через дорогу, заплутуючись у жовтіючому листі; важкі темні клапті брудними мазками пропливали повзь нові будинки, терлися об них, наче хотіли лишити по собі слід.
А над усим цим світило ранкове сонце. Я дивилась на нього і здавалося, що проміння проходить крізь мілку каламутну воду, перетворюючи хмари на м'яке сяйво, з якого виринали силуети кущів, дерев, будинків...
Терпко пахло вологим листям, свіжість бадьорила після довгого сну, а мінливі картини нагадували, що осінь це теж початок чогось приємного.

Та найдивніше те, що туман приснився мені вночі - наче я їхала кудись на зістріч і приїхала дуже рано, ще тільки світало. Хоча годинник показував дванадцяту дня, та з сонцем не посперечаєшся. Світанок той теж був туманний, спочатку сіро-блакитний, тоді сіро-рожевий. А сонце піднялося низенько і було блякле, як взимку. Абсолютно пуста вулиця з широкою дорогою, чи то пилом усе притрушене, чи снігом. Повна тиша. І дивний спокій...

Я досі гадаю, як переплелися сон і реальність? Чи реальний туман прокрався у сон, чи навпаки, те що наснилося виплило у реальність?

І до всього - лишень вчора я думала, як же я скучила за туманами.
Отак інколи збуваються бажання.

Цього ранку хмари спустились долу, стелилися, рухались, звивалися, то густішали як молоко, то підіймались і зовсім щезали. Легкі серпанки павутинням перелітали через дорогу, заплутуючись у жовтіючому листі; важкі темні клапті брудними мазками пропливали повзь нові будинки, терлися об них, наче хотіли лишити по собі слід.
А над усим цим світило ранкове сонце. Я дивилась на нього і здавалося, що проміння проходить крізь мілку каламутну воду, перетворюючи хмари на м'яке сяйво, з якого виринали силуети кущів, дерев, будинків...
Терпко пахло вологим листям, свіжість бадьорила після довгого сну, а мінливі картини нагадували, що осінь це теж початок чогось приємного.

Та найдивніше те, що туман приснився мені вночі - наче я їхала кудись на зістріч і приїхала дуже рано, ще тільки світало. Хоча годинник показував дванадцяту дня, та з сонцем не посперечаєшся. Світанок той теж був туманний, спочатку сіро-блакитний, тоді сіро-рожевий. А сонце піднялося низенько і було блякле, як взимку. Абсолютно пуста вулиця з широкою дорогою, чи то пилом усе притрушене, чи снігом. Повна тиша. І дивний спокій...

Я досі гадаю, як переплелися сон і реальність? Чи реальний туман прокрався у сон, чи навпаки, те що наснилося виплило у реальність?

І до всього - лишень вчора я думала, як же я скучила за туманами.
Отак інколи збуваються бажання.

Ранковий підйом / Morning Glory (2010)

Жанр: романтична комедія, драма, мелодрама
Країна: США

Кіностудія / кінокомпанія: Bad Robot; мейджор – Universal Pictures International
Режисер: Роджер Мічелл
Актори: Рейчел Макадамс, Харрісон Форд, Дайан Кітон, Джон Пенкоу, Ванесса Аспіллага, Брюс Олтман, Фіфті Сент, Ті Баррел, Патрік Вілсон, Джеф Голдблюм

Сюжет:
У пошуках нового місця роботи Беккі Фулер (Рейчел МакАдамс) за відсутністю кращих варіантів влаштовується телепродюсером низько-рейтингового ранкового шоу «Morning Glory». Щоб збільшити аудиторію і підняти рейтинг програми Беккі запрошує на посаду ведучого легендарного Майка Помероя (Гаррісон Форд), для якого кращі часи вже давно позаду. Рішення це далеко не бездоганне. Майк виявляється досить впертим і примхливим співробітником і до того ж ніяк не може знайти спільну мову зі своєю колегою Колін Пек (Даян Кітон), з якою він змушений ділити ефір. Постійні конфлікти і проблеми ставлять під загрозу долю шоу і подальшу кар'єру Беккі.


Боже, я давно так не сміялася - до сліз і шмарклів! :-)) Чудовий фільм, особливо для моганої погоди!
Звісно, шо переглянувши список акторів я повелася на ім'я Форда, хоча й не очікувала чогось особливого. Та ані трохи не пожалкувала. :-)
Тег "музика" тут теж доречший, бо у фільмі є кілька гарних пісень, які варто послухати ще раз. Принаймні - мені. :-)
Ранковий підйом / Morning Glory (2010)

Жанр: романтична комедія, драма, мелодрама
Країна: США

Кіностудія / кінокомпанія: Bad Robot; мейджор – Universal Pictures International
Режисер: Роджер Мічелл
Актори: Рейчел Макадамс, Харрісон Форд, Дайан Кітон, Джон Пенкоу, Ванесса Аспіллага, Брюс Олтман, Фіфті Сент, Ті Баррел, Патрік Вілсон, Джеф Голдблюм

Сюжет:
У пошуках нового місця роботи Беккі Фулер (Рейчел МакАдамс) за відсутністю кращих варіантів влаштовується телепродюсером низько-рейтингового ранкового шоу «Morning Glory». Щоб збільшити аудиторію і підняти рейтинг програми Беккі запрошує на посаду ведучого легендарного Майка Помероя (Гаррісон Форд), для якого кращі часи вже давно позаду. Рішення це далеко не бездоганне. Майк виявляється досить впертим і примхливим співробітником і до того ж ніяк не може знайти спільну мову зі своєю колегою Колін Пек (Даян Кітон), з якою він змушений ділити ефір. Постійні конфлікти і проблеми ставлять під загрозу долю шоу і подальшу кар'єру Беккі.


Боже, я давно так не сміялася - до сліз і шмарклів! :-)) Чудовий фільм, особливо для моганої погоди!
Звісно, шо переглянувши список акторів я повелася на ім'я Форда, хоча й не очікувала чогось особливого. Та ані трохи не пожалкувала. :-)
Тег "музика" тут теж доречший, бо у фільмі є кілька гарних пісень, які варто послухати ще раз. Принаймні - мені. :-)
***
winter forest
only woodpecker
broke the silence



***
плаче скрипаль
почувши сопілку
в гірському лісі
де ж ти,
кохана?



Хайку на конкурс Калико Кошка

***
слушает флейту
зимним утром учитель -
то скрипка играет

***
снег по иголкам
как по струнам смычек.
флейта вздохнула

***
в первый день года
меняются голосами
скрипка и флейта
    

    

    

***
слухав сопілку
вчитель зимовим ранком
та грав я на скрипці

***
по глиці сніг
як по струнах смичок
сопілка зітхає

***
в перший день року
обмінялися глосами
сопілка та скрипка
***
winter forest
only woodpecker
broke the silence



***
плаче скрипаль
почувши сопілку
в гірському лісі
де ж ти,
кохана?



Хайку на конкурс Калико Кошка

***
слушает флейту
зимним утром учитель -
то скрипка играет

***
снег по иголкам
как по струнам смычек.
флейта вздохнула

***
в первый день года
меняются голосами
скрипка и флейта
    

    

    

***
слухав сопілку
вчитель зимовим ранком
та грав я на скрипці

***
по глиці сніг
як по струнах смичок
сопілка зітхає

***
в перший день року
обмінялися глосами
сопілка та скрипка
"Если любишь кого-то - отпусти его" (с)

Сегодня я поняла, что себя тоже нужно отпускать. Причем - в первую очередь.
"Если любишь кого-то - отпусти его" (с)

Сегодня я поняла, что себя тоже нужно отпускать. Причем - в первую очередь.


...почитати книгу...


Вчора у мене було маленьке "одкровення".

Купила я якось книжку, називається "Книга мечей". Давно вона лежала, все руки не доходили. А поки сиділа, хворіючи, вдома, вирішила її почитати...

Читаю останню главу (бо там була тема, що мене дуже цікавить) і думаю, шо за "фігню" автор пише - "...(меч) заложил основы братства всего человечества."?!
Якісь дивні у нього ідеї, надто дивні як для сучасного світу...

Шукаю вік написання книги - нема. На обкладинці іззаду написано кілька рядків про автора - дивлюсь на роки життя, шось у голові клацає, але однаково не розумію...

Потім беруся читати передмову і тут починаю прозрівати: книжка написана в 1870-х роках, а видана приблизно 1883 року! І це тільки перша частина з трьох!

А, клятий "Центрполіграф"!! Ні на початку книжки, ні в кінці не зазначено рік написання або першого видання!! І те, що це 1-ша частина великої праці - також (і чи були видані 2-га і 3-тя частини і чи взагалі були вони написані - так само, жодних натяків)!
Ну як так можна?! Не розумію!


...Отак, те, що на перший погляд здалося черговою попсою (принаймні, обкладинка справила таке враження), виявилося науковою працею минулого століття і чи не першою на цю тему!!

Read more... )


...почитати книгу...


Вчора у мене було маленьке "одкровення".

Купила я якось книжку, називається "Книга мечей". Давно вона лежала, все руки не доходили. А поки сиділа, хворіючи, вдома, вирішила її почитати...

Читаю останню главу (бо там була тема, що мене дуже цікавить) і думаю, шо за "фігню" автор пише - "...(меч) заложил основы братства всего человечества."?!
Якісь дивні у нього ідеї, надто дивні як для сучасного світу...

Шукаю вік написання книги - нема. На обкладинці іззаду написано кілька рядків про автора - дивлюсь на роки життя, шось у голові клацає, але однаково не розумію...

Потім беруся читати передмову і тут починаю прозрівати: книжка написана в 1870-х роках, а видана приблизно 1883 року! І це тільки перша частина з трьох!

А, клятий "Центрполіграф"!! Ні на початку книжки, ні в кінці не зазначено рік написання або першого видання!! І те, що це 1-ша частина великої праці - також (і чи були видані 2-га і 3-тя частини і чи взагалі були вони написані - так само, жодних натяків)!
Ну як так можна?! Не розумію!


...Отак, те, що на перший погляд здалося черговою попсою (принаймні, обкладинка справила таке враження), виявилося науковою працею минулого століття і чи не першою на цю тему!!

Read more... )
А сегодня с утра на всем иней - тонкие, длинные, острые иголочки, сплетающиеся в сказочные кружева на тонких ветвях и выростающие, будто колючки кактуса на сетчатом заборе...
Сонная тишина и покой в пригороде и наконец-то снующие машины по очищенному от палаток Крещатику...
А сегодня с утра на всем иней - тонкие, длинные, острые иголочки, сплетающиеся в сказочные кружева на тонких ветвях и выростающие, будто колючки кактуса на сетчатом заборе...
Сонная тишина и покой в пригороде и наконец-то снующие машины по очищенному от палаток Крещатику...
...вчера шел снег, свистел ветер и температура была около ноля, а сегодня утром прозрачное небо сияло всеми оттенками голубого, а восходящее солнце добавило алых, желтоватых и розовых тонов. И даже мороз - 12 был мне не страшен в это тихое, сверкающее утро.
Из окна электрички невольно залюбовалась силуэтами черных деревьев на фоне снега и неба. Почему никто другой не замечал этой красоты? Как можно не восхищаться этими редкими утренними мгновениями?...
...вчера шел снег, свистел ветер и температура была около ноля, а сегодня утром прозрачное небо сияло всеми оттенками голубого, а восходящее солнце добавило алых, желтоватых и розовых тонов. И даже мороз - 12 был мне не страшен в это тихое, сверкающее утро.
Из окна электрички невольно залюбовалась силуэтами черных деревьев на фоне снега и неба. Почему никто другой не замечал этой красоты? Как можно не восхищаться этими редкими утренними мгновениями?...
...А мокрый снег идет уже почти сутки...
Вчера он засыпал демонстрантов, палаточный городок на Крещатике, стадион, футболистов Динамо и Ромы, болельщиков, праздных гуляк, дома, машины, целующиеся парочки, электрички и платформы, мост, по которому уже не подняться, не спуститься...
За ночь снег укутал новым, чистым покрывалом землю, завернув ее в тишину и покой. А утром неугомонные люди, даже не глянув на эту красоту, протоптали тропинки, очистили тротуары и дороги в городе, свалив грязную уже кашу в огромные кучи...
Но снегу все не по чем - он идет, пританцовывая на ветру, латая прорехи в покрывале и радуя мои глаза причудливым узором черных веток на белом фоне.


Сегодня я прогуливаю тренировку - уж очень не хочется в такую погоду возвращаться домой поздно ночью. А Динамо вчера разгромило Рому - 2:0. Хотя и говорят, что это был только второй состав Ромы - все равно приятно!
...Народ продолжает митинговать и прогуливать учебу и работу. Если кто-то хочет, можете посмотреть что у нас творится:
http://webcam.inter.ua/ru/640x480.html
http://www.1plus1.tv/video/camera.php
...А мокрый снег идет уже почти сутки...
Вчера он засыпал демонстрантов, палаточный городок на Крещатике, стадион, футболистов Динамо и Ромы, болельщиков, праздных гуляк, дома, машины, целующиеся парочки, электрички и платформы, мост, по которому уже не подняться, не спуститься...
За ночь снег укутал новым, чистым покрывалом землю, завернув ее в тишину и покой. А утром неугомонные люди, даже не глянув на эту красоту, протоптали тропинки, очистили тротуары и дороги в городе, свалив грязную уже кашу в огромные кучи...
Но снегу все не по чем - он идет, пританцовывая на ветру, латая прорехи в покрывале и радуя мои глаза причудливым узором черных веток на белом фоне.


Сегодня я прогуливаю тренировку - уж очень не хочется в такую погоду возвращаться домой поздно ночью. А Динамо вчера разгромило Рому - 2:0. Хотя и говорят, что это был только второй состав Ромы - все равно приятно!
...Народ продолжает митинговать и прогуливать учебу и работу. Если кто-то хочет, можете посмотреть что у нас творится:
http://webcam.inter.ua/ru/640x480.html
http://www.1plus1.tv/video/camera.php

Profile

vassanta: (Default)
vassanta

December 2012

S M T W T F S
       1
2345678
910111213 1415
1617 181920 2122
232425 262728 29
3031     

Expand Cut Tags

No cut tags